16 липня в далекім Ріо-де-Жанейро відійшла у засвіти Віра Остапівна Вовк – українська та бразильська письменниця, літературознавиця, прозаїк, драматургиня, перекладач та науковиця, лауреат численних літературних премій, в тому числі: премії ім. Тараса Шевченка (2008 р.), імені Івана Франка в Чікаґо (1957, 1979, 1982), «Благовість» (2000), учасниця Нью-Йоркської поетичної групи, щира й віддана у своїй любові до України, популяризатор рідної культури та літератури.

Українська література, без перебільшення, втратила велета духу. Із тих жахливих втрат, які зараз має Україна, ця – одна з найбільших на літературній ниві, тому що обірвала напнуту дужу струну українського слова у далекій Бразилії.

Працівники сектору соціокультурної діяльності Полтавської централізованої бібліотечної системи нагадають вам про життєві та творчі віхи Віри Остапівни Вовк.

Народилася Віра Вовк (справжнє прізвище – Селянська) 1926 року в місті Бориславі нинішньої Львівської області, в родині лікаря. Змалку їй довелося постійно мандрувати – спочатку різними частинами Галичини, а потім, з початком Другої світової, географія різко розширилась.

Після падіння нацистської Німеччини Віра з матір’ю зуміли виїхати до Бразилії. У вирі воєн вона зуміла одержати освіту з германістики, музикології, порівняльного літературознавства в Тюбінгені, Ріо-де-Жанейро, Нью-Йорку і Мюнхені, а в університеті Ріо-де-Жанейро навіть стала професором.

Об’ємний і поліфонічний творчий спадок письменниці охоплює поезію (збірки «Юність» (1947, 1955), «Меандри» (1979), «Жіночі маски» (1993), «Віоля під вечір» (2000), «Поезія» (2000) та ін.), прозу (збірки «Казки» (1956), «Духи і дервіші» (1956), «Легенди» (1958), «Вітражі» (1962), «Святий гай» (1983), «Карнавал» (1986), «Старі панянки» (1995), «Калейдоскоп» (2001)), драматичні твори («Триптих» (1982), «Зимове дійство» (1994), «Весняне дійство» (1995), «Крилата скрипка» (2001) та ін), а також серію витинанок. Глибокий знавець світових культур, релігій, міфологій, мов і літератур, Віра Вовк писала свої художні твори українською, німецькою, англійською та португальською мовами, художньо інтерпретуючи універсальні проблеми, пов’язані з осмисленням християнських цінностей, релігійних традицій, амбівалентності людського буття та його духовного, релігійного й містичного сенсу.

Віра Вовк була щирим другом України і допомогла на літературній стежині багатьом українським письменникам. Її багатогранна літературна творчість, яка ввібрала в себе джерела українського фольклору і поєднала їх із сучасним модерним баченням світу, завжди посідатиме одне з чільних місць у нашій культурі.