Ми хочемо вам розповісти про видатну людину, лікаря з великої літери: український хірург-кардіолог, письменник, автор новаторських методик в кардіології, автор дискусійних робіт з геронтології, проблем штучного інтелекту і раціонального планування суспільного життя. А саме про Миколу Михайловича Амосова.
Головним завданням медицини майбутнього видатний лікар вбачав у знаходженні шляхів штучного регулювання організму, у приведенні його у відповідність із заданою програмою. Мрією вченого було створення штучного розуму.
Однією з тем яку він вивчав це питання здоров’я і методи довголіття і прийшов до простого висновку, що потрібно, щоб стати здоровим. Він говорив, що передусім потрібні власні постійні і значні зусилля, які неможливо нічим замінити. «На щастя, людина настільки досконала, що повернути здоров’я можна майже завжди. Тільки необхідні зусилля зростають у міру старості і поглиблення хвороб».
За версією Миколи Амосова, для здоров’я однаково необхідні чотири умови:
• фізичні навантаження,
• обмеження в харчуванні,
• загартовування,
• час і вміння відпочивати.
Академік навчав: «Тільки сама людина винна в своїх хворобах. Найчастіше вона хворіє від ліні і жадібності, але іноді й від нерозумності, незнання та відсутність здорового глузду». А ще наголошував: «Не потрібно сподіватися на медицину…Вона лікує багато хвороб, але не може зробити людину здоровою. Вона навіть не може навчити людину, як стати здоровою».
З 1962 року почав писати книги. Амосов описав свої почуття на папері, а потім дав прочитати рукопис своєму другові письменнику Юрію Дольд-Михайлику, який допоміг надрукувати розповідь у журналі. Так з’явилася перша глава із згодом всесвітньо відомої, перекладеної на багато мов книги «Думки і серце». Після цього з-під пера Миколи Миколайовича вийшло ще багато книг: «Записки з майбутнього», «ППГ 22-66. 3аписки військового хірурга», «Книга про щастя та нещастя», «Голоси часів», «Роздуми про здоров’я», які неодноразово видавалися. Ці та інші книги ви зможете віднайти у бібліотеки-філіалу №5.
Будучи одним з найвідоміших у світі хірургів, Амосов вважав головною справою свого життя операції на стравоході, легенях, а особливо на серці. Він завжди брався за скальпель при загрозі швидкої смерті хворого, часто в умовах, коли ніхто інший їх зробити не міг.
М. М. Амосова відмічено багатьма високими урядовими нагородами СРСР і України. Микола Михайлович був талановитою, яскравою, різносторонньою людиною, блискучим хірургом, вченим і громадським діячем. Він ніколи не залишався байдужим до проблем держави, нації, окремої людини. Світла пам’ять про академіка М. М. Амосова назавжди залишиться в серцях його учнів, співробітників, багатьох тисяч врятованих хворих, всіх, кому пощастило зустрічатися з цією чудовою людиною.