«Я все-таки думаю, що всяка людина має право боронити свою душу і серце, щоб не вривалися туди силоміць чужі люди, немов до своєї хати, принаймні поки живе господар… Нехай уже господар умре, і хата піде на громадську власність, нехай тоді вже ідуть і оглядають все, що від нього зосталось. Бо мертвий не стане боронити скарбів своїх» (Леся Українка).
Життєпис людини, її біографія – це хата, яку відкриваємо тоді, коли полишає її господар… І ніколи ми не наблизимося на всі сто відсотків до цієї людини. Бо не жили в тій епосі, не були з тими людьми поруч, не спілкувалися з ними і не знаємо, як насправді їм велося… Ми тільки читаємо та чуємо про це,. Це лише інтерпретація фактів чи припущень…
Та якщо ми справді хочемо зрозуміти митця – чи це Леся Українка, чи Франко, чи Шевченко, чи будь-хто інший, ми маємо читати те, що насправді писали вони. І, чи не найперше, – епістолярну спадщину, листи…
Бібліотекарі бібліотеки-філіалу № 1 Полтавської МЦБС продовжують серію дописів з нагоди 150-річного ювілею Лесі Українки.
Видавничий Дім «Комора» впродовж 2016-2018 років підготував тритомне видання «Леся Українка. Листи». Вперше опублікований без купюр (уривки, вилучені раніше цензурою, виділено курсивом, тож читач може легко простежити «відсутність присутності» окремих думок), зі збереженням авторського правопису, цей епістолярій відкриває читачам можливість по-новому побачити одну з найяскравіших постатей української культури межі XIX-XX століть.
З ким товаришувала Лариса Косач, ким захоплювалася, що читала, де бувала, чим журилася і про що мріяла, як народжувалися задуми її творів… Із листів, написаних до рідних, близького оточення і «товаришів по зброї», перед нами постає енергійна, блискуче освічена українська аристократка, яка активно відстоює свої погляди, творить нові смисли і змінює світ.
Леся Українка часто писала, що не має епістолярного таланту і не вміє писати листи, та це не так… Блискуча інтелектуалка вона в своїх листах створила геніальний роман про саму себе і своє оточення. Саме в її листах, здебільшого, розлогих і детальних, читач знайде філософські роздуми, політичні монологи з приводу тогочасних подій, пророчі передбачення щодо долі України, несподівані деталі свого приватного життя і в усьому цьому можна побачити цілу епоху очима надзвичайно ерудованої, сильної і щирої жінки.
Все життя її можна дослідити по листах. Вона спілкується з письменниками, поетами, артистами і політиками, багато подорожує, вчить іноземні мови, намагається здобути фінансову незалежність, шиє собі сама одяг, виписує книжки з європейських бібліотек, співпрацює з українськими та закордонними журналами, багато пише, займається громадською роботою, втрачає близьких і рідних, страждає від тяжкої хвороби і, навіть, за кілька годин до своєї смерті надиктовує матері конспект нової драми…
Читати листи не так легко, але той хто наважиться – отримає справжню насолоду… Кожен відкриє свою Лесю…
План роботи
Шукайте нас у соцмережах
Закони України