Соняшник – це дивовижна, відома у всьому світі рослина. Соняшник зачаровує всіх своїм золотим суцвіттям, схожим на сонце, яке дивовижним чином завжди повертається вслід за сонячними променями. За це він й отримав назву «квітка сонця». Ця «квітка сонця» вже давно стала невід’ємним атрибутом українського пейзажу – особливо вражають безмежні золоті поля соняшнику у пору його цвітіння та дозрівання. Ми так звикли до соняшнику, що не уявляємо наші простори без нього і вважаємо цю «квітку сонця» «своєю». Але батьківщина соняшнику – Центральна Америка, звідки його вивезли в Європу у XVI ст. До нас він потрапив лише через два століття, у XVIII ст., й поширився головним чином у степовій зоні. Спочатку його вирощували у садах як декоративну рослину і заради насіння, його, як і зараз, вважали ласощами. Довгий час не брали до уваги олійний потенціал цієї культури. Екзотичні квіти вирощували на клумбах та в садках як декоративну рослину, прикрашали ними одяг, меншою мірою використовували в медицині як протизапальний засіб. Але тепер соняшник – найважливіша олійна культура, адже у його насінні від 20 до 40% олії. Він дуже теплолюбний, тому вирощують його в основному в степовій смузі й на чорноземних ґрунтах. Сьогодні існує велика кількість сортів соняшнику. Справжнім батьком наукової селекції соняшника вважається Василь Степанович Пустовойт – український селекціонер, який створив 34 сорти цієї культури. Його фундаментальні роботи про сучасні сорти з високим вмістом олії й високою врожайністю є безцінними. А найпрестижніша світова премія в галузі розведення соняшника носить ім’я «Міжнародна премія Пустовойта». Працівники дитячої бібліотеки-філії №13 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ підготували для своїх маленьких користувачів цікаві факти про соняшник. Мало хто знає, що відомий нам соняшник із 2-метровим стеблом і величезним кошиком із чорним насінням – це вже культурна рослина, виведена людьми. У природі ж соняшник зовсім не такий. Ця дика кущова рослина має по 20-30 квіток величиною з ромашку. Соняшник завжди повертається убік сонця. Навіть у хмарну погоду капелюшок соняшнику показує, де перебуває зараз сонце відносно горизонту. Цьому є наукове пояснення: у стеблах рослин накопичується фітогормон ауксин, який регулює ріст. Збільшення кількості ауксину у тій частині стебла, яка не освітлюється сонячними променями, змушує рослину тягнутись до світла. Та коли соняшник виростає, його геліотропні властивості проявляються не так сильно, і жовті голівки повертаються у бік сходу. Найвищий соняшник у світі виростили в Німеччині у 2009 році, його висота сягала 8,03 метри. В Україні зафіксовано найбільший соняшник висотою 4 метри 17 см, що був вирощений у 2011 році в с.Плесецьке Васильківського району Київської області. Ну, і мабуть, найцікавішим є той факт, що менш відомий, але дедалі все більш популярним стає такий вид соняшнику як топінамбур, або земляна груша. Ця багаторічна рослина походить з Північної Америки. Останнім часом топінамбур почали активно вирощувати як дуже корисну рослину. Він містить до 18% розчинного полісахариду інсуліну, - це робить його хорошим лікувальним засобом при діабеті.
План роботи
Шукайте нас у соцмережах
Закони України