«Коли б то так усі за діло брались!»

13.06.22, 15:22

За життя І.П. Котляревського його ім’я було добре відомим у літературних колах. Постать українського письменника та його творчість викликала живий інтерес. Одним з відомих вчених, який зацікавився І. Котляревським, був Ізмаїл Іванович Срезневський, 210-ту річницю від дня народження якого відзначатимемо 13 червня ц.р. Його знають як видатного славіста, знавця давньоруської писемності, етнографа, фольклориста та видавця. Завдяки його дослідженням відкрився сучасникам героїчний світ козацтва, збережений у народних думах та піснях. Ці перлини народної творчості він збирав протягом життя.

Варто зазначити, що, досліджуючи українську народну творчість, видаючи її пам’ятки, І. Срезневський планував і видання творів українських письменників. Однак, йому пощастило видати лише “Наталку Полтавку” та “Москаля-чарівника” І.П. Котляревського. “Наталка Полтавка” була надрукована І. Срезневським в ”Украинском сборнике” у 1838 році. Біограф І. Котляревського С. Стеблін–Камінський стверджує, що Івану Петровичу вдалося побачити надрукованим драматичний твір незадовго до смерті. Але за розвідками науковців нашого музею, це твердження сумнівне. Оскільки у першому виданні “Наталки Полтавки”, що збереглось у лічених примірниках, наявна вкладка, на котрій читаємо: “отпечатано апреля 1839 г.” Прослідковується певна неузгодженість чи давня книжкова інтрига.

Напередодні цієї важливої події у липні 1837 р. відбулась зустріч молодого вченого з Іваном Котляревським. І. 25-літній І. Срезневський був людиною, сповненою наукових зацікавлень та планів. Він захоплено вивчав Україну – її історію, народну творчість, етнографію. Також він був видавцем і упорядником збірника “Запорожская старина”, що в ті часи набув широкого розголосу. Перший випуск збірника вийшов у Харкові 1833 р. і видавався до 1838 р.

Під час цієї зустрічі І. Котляревський передав І. Срезневському лист-доручення та рукописи “Наталки Полтавки” та “Москаля-чарівника”, дозволивши їх надрукувати в “Украинском сборнике”. У передмові до видання І. Срезневський зазначав: “Я розпочав“Украинский сборник» “Наталкою Полтавкою” І.П. Котляревського і, здається, не міг вибрати кращого початку … адже … “Наталка “… за своїми достоїнствами займає перше місце, що вона найбільш любима по всій Україні… Тому вважаю за обов’язок скласти подяку Івану Петровичу Котляревському за те, що він дав мені можливість бути не тільки видавцем одного з кращих його творів, але й розпочати ним, а не чимось іншим мій “Украинский сборник”.

“Москаль-чарівник” вийшов у світ 1841 р. – вже по смерті автора. У листі до матері І. Срезневський писав, що у зв’язку з його від’їздом за кордон у 1939 р., виданням буде опікуватися М. С. Щепкін: “Москаля-чарівника” він видасть як другу книжку “Украинского сборника”; також обіцяв сприяти виданню і Гоголь, який запропонував І. Срезневському тримати коректуру.

Можна припустити, що яскрава постать І. Котляревського наштовхнула Срезневського на думку написати біографію письменника. З листування полтавського священика І. Мазанова, приятеля Котляревського, до вченого випливає, що Ізмаїл Іванович збирав такі матеріали.. За дорученням І. Срезневського І. Мазанов просив у Котляревського дозволу зняти копію з його портрета. Цей дозвіл він отримав напередодні смерті Котляревського –29 серпня 1838 р., в день його іменин, коли обідав у іменинника.

На жаль, біографії І. Котляревського Ізмаїл Іванович не написав, навіть матеріали до неї не збереглися серед його паперів.

Можливо, уклавши ґрунтовний нарис про зустріч з Котляревським у Полтаві, Срезневський вважав, що його місія на тому виконана. Втім, можливі й інші прочитання щодо теми зустрічі вченого і поета-полтавця.