Книга року ВВС-2020. Мед і Паштет

16.12.20, 09:38

Кролик Паштет і ведмедик Мед – сердечні приятелі. Паштет – вправний кухар, який має чутливе до краси серце, а Мед – вдячний гурман, що носить за плечима рюкзак із сімейними реліквіями. На мотоциклі Хумасі друзяки мандрують світом. Попереду в них – безліч пригод, іноді кумедних, а часом і жаскеньких. Стривайте, ось уже знову затарахкотів мотоцикл... Гайда за ними, за цими невгомонними вітрогонами!

Бібліотекарі бібліотеки-філіалу №1 Полтавської МЦБС продовжують знайомити читачів із переможцями цьогорічної премії Книга року ВВС-2020.

У номінації Дитяча Книга року ВВС-2020 перемогла письменниця Уляна Чуба зі своєю книгою «Мед і Паштет – фантастичні вітрогони» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Це – перша книга пані Уляни, але сама авторка вже натякнула на продовження. Наступна пригода Меда і Паштета обов’язково буде, і це буде велика зимова пригода.

Керівний директор ЄБРР з питань комунікацій Джонатан Чарльз, оголошуючи переможницю під час онлайн церемонії, зазначив, що саме така книга буде цікава всім: «Діти знайдуть у ній захопливу пригоду. А батьки – сатиричний погляд на такі важливі проблеми, як цифрова ізоляція, забруднення довкілля та корупція».

Пропонуємо вашій увазі рецензію члена журі премії Книга року ВВС-2020 Світлани Пиркало, радниці з питань культури ЄБРР, на книжку Уляни Чуби.

В дитинстві я б написала на форзаці такої пригодницької повісті: «Хароша книга». В дорослому ж віці безсоромно процитую колегу по журі Вадима Карп’яка, донька якого «захопливо переповідала історію кролика і ведмедика, які мандрують мотоциклом, відкривають кафе, люблять море, не люблять цапів, закохуються і ліплять сирних коників. Я ж у тексті бачив історії про корупцію, складнощі української дозвільної системи, хабарництво, засмічені Карпати і окупований Крим. Одна книжка, а такі різні прочитання».

Мед – це ведмідь-українець, родина якого розорилася через мед, і тепер він на заробітках у Європі підпрацьовує викидайлом у ресторані. Паштет – його друг, кролик, француз і кухар. Вони знайомляться у тому ж таки ресторані та одразу ж лишають його з метою відкрити власну кав’ярню.

На шляху до легальної кав’ярні стоять бюрократичні дозволи, тому друзі відкривають не дуже легальний заклад на горищі. Але і тут – біда: відвідувачі тупляться у свої клацофони, і одне з одним не знайомляться, і на смаколики не звертають уваги... Завершення першої подорожі розповідати не буду, щоб не псувати читачам задоволення.

Наступний етап життя Меда і Паштета – зупинка в Карпатах, в Кокосові. Там вони знайомляться з місцевим делікатесом – сирними кониками. У пошуках рецепта зіштовхуються з Великим Ґедзьбі, ґедзем, який самовільно захопив лісове джерело та загидив пляшками з-під води «Велике Ге» всі Карпати. Героям потрібно побороти Ґедзьбі, але ж як це зробити, коли у нього таке отруйне жало? Поза сумнівом, вони знаходять спосіб це зробити…

А вже наступна мандрівка заносить Меда та Паштета на півострів Зелений, який окупували Зелені Цапи. На в’їзді до півострова друзям доводиться пройти через ЦАП-контроль, Центральний Абдирайлочний Пункт Ападатковування Путніков, звідки після команди «Прошерстіть» цапи в погонах їх випускають без копійки грошей. Друзі швидко знаходять спосіб підробити, ліплячи вареники і продаючи їх на пляжі. Для приколу вони вставляють у вареники передбачення майбутнього, як у китайських ресторанах. Але насувається трагедія: Зелені Цапи вирішили начисто з’їсти Ботанічний Сад і після цього забратися геть, на якийсь інший, зеленіший півострів! Та наші герої все ж таки знаходять спосіб врятувати і Сад, і півострів...

Читаймо, бо ми того варті!