Книга полтавськими шляхами02.10.20, 09:04 Літопис людського буття - це нескінченна стрічка, зіткана з історій країн і подій, явищ і біографій та збережена на табличках, папірусі, пергаменті, в книгах. Свята ж існують аби заглибити нас в цю історичну давнину, щоб ми забезпечили майбутнє. Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек згадалася розвідка ”Читач і книга” відомого полтавського краєзнавця, одного з найкращих екскурсоводів області Валерія Волоскова про появу, поширення книг і бібліотек від Київської Русі до початку ХХ століття. Користуючись матеріалом, відновлюємо в пам’яті той факт, що в ті часи створення рукописних, випуск друкованих книг, а також їх зібрання, збереження і розповсюдження відбувалося в монастирях та в церковних соборах. На Полтавщині в зібраннях церковних храмів Решетилівки, Чутова, Диканьки, с. Харківці Гадяцького району були рідкісні і найстаріші пам’ятки української літератури. Полтаві ж випала особлива участь - бути причетною до збереження унікальної пам’ятки - Пересопницького Євангелія. Інтерес до читання на теренах Полтавської губернії пробуджувався поступово. Показовими є книжкові ярмарки, чи не найбільший з них Іллінський в Полтаві, З ініціативи інтелігенції Полтави на кошти членських внесків було сформовано початковий фонд громадської бібліотеки. Перших відвідувачів вона прийняла в будівлі по вулиці Гоголя, а в 1901р. переселилася в більш просторе приміщення, знайоме нам як старий корпус обласного архіву. Попит населення на послуги бібліотеки зростав такими темпами, що постало питання про створення її філіалів. Згодом вони з’явилися на Подолі та Катерининській вулиці. Тоді ж, в кінці ХIХ на початку ХХ століття, увінчалися успіхом і спроби мати спеціалізовані друкарні для української книги. Перше повне видання “Кобзаря ” відбулося саме в полтавській друкарні. Готуючи цей допис, ми не ставили за мету дослівно і повно передати матеріал Валерія Волоскова. Поза залишилося багато цінних фактів, цікавих подій і відомих прізвищ. Тож запрошуємо до зустрічі з цією книгою в бібліотеках Полтави. Вона вас не розчарує, бо історія – річ цікава.
|