Ми стали дорослими – досягли того віку, щоб знов читати казки. Та помічати те, що не до снаги помітити, допоки ти дитина.
Переважній більшості з нас Сергій Козлов відомий як автор казки «Їжачок у тумані», за якою Юрій Норштейн зняв свій найзнаменитіший мультфільм. А можливо, хтось тільки зараз дізнався про його безпосередню причетність до цієї туманної історії.
Письменник-казкар народився в Москві 22 серпня 1939 року, вірші почав писати ще в школі, як поет закінчив Літературний інститут. Перш ніж стати професійним письменником, декілька років пропрацював токарем, вчителем співу, екскурсоводом в пушкінському заповіднику в Михайлівському, друкарем і навіть кочегаром… А казки почав писати з шестидесятих років – саме тоді він вигадав Ведмедика та Їжачка, що стали героями багатьох пригод.
А ще він написав всі історії про Левеня та Черепаху, які співали ним же вигадану пісню «Я на сонечку лежу», був автором сценаріїв для мультфільмів «Трям! Здрастуйте», «Зимова казка», «Осінні кораблі», опублікував декілька книг казок.
Такої казкової прози до нього не писав ніхто, тому її із задоволенням перекладають та видають у Франції, Німеччині, Америці, Голландії... Ми ж можемо читати казки мовою оригіналу, а за бажанням і українською.
Здається, що це звичайна дитяча книжка, та ні…
Це книга відчуттів, які охоплюють нас, щойно ми візьмемо її до рук. Це книга знань, адже ці історії хочеться перечитувати ще і ще, кожного разу знаходячи в них щось нове й важливе. І не перестаєш захоплюватися геніальністю автора, якому вдалося так багато вкласти в кожну маленьку, здавалося б, наївну сентиментальну дитячу казку. Історії про Їжачка та його друзів – філософія, яка допомагає людям відкривати для себе справжній всесвіт і розуміти своє місце в ньому, радіти простим речам і цінувати добро.
Ці казки неможливо переповісти, їх треба читати та відчувати. Бібілотекарі бібліотеки-філіалу № 1 Полтавської МЦБС запрошують вас приєднатися до неквапливих розмов Іжачка та Ведмедика...
– Оце ми з тобою говоримо, говоримо, дні летять, а ми з тобою все говоримо.
– Говоримо, – погодився Їжачок.
– Місяці минають, хмари летять, дерева голенькі, а ми все розмовляємо.
– Розмовляємо.
– А потім усе взагалі минеться, і ми з тобою вдвох тільки й залишимося…