Її біографія, ймовірно, могла б стати сюжетом для голлівудського фільму.

Коли згадують ім’я Катерини Білокур часто цитують слова Пабло Пікассо, який був вражений творами українки та говорив, що якби у Франції народилася така художниця, то про неї заговорив би увесь світ.

З того часу пройшло понад 60 років, але ще й донині про Катерину Білокур говорять як про представницю наївного мистецтва та здебільшого згадують про її нещасну долю. Насправді ж її творчість – це окреме, унікальне явище української культури, її обличчя, її душа.

Творчість Білокур уповні не належить ані до професійного, ані до народного мистецтва. В цьому – своєрідність та привабливість її творів. Вони, самобутні, не схожі на жодні інші, та водночас інтуїтивно живлені знахідками світового мистецтва.

Здебільшого вона малювала квіти, нерідко в одній картині поєднувала весняні й осінні. Кожна квіточка, гілочка, ягідка в рослинному світі художниці любовно, ретельно виписані, виділені, обведені світлим обідком...

Довколишню темряву та свої страждання Катерина Білокур перетворювала в гармонійну красу, знаходячи їй джерело в навколишній природі – на городі, в садочку, лісі, лузі, полі... Її тонка й делікатна натура обертала муки, сумніви та образи не на стражденні полотна, а на острівці з порталами до гармонії. І провідником Катерини Білокур була та маленька синенька весняна квіточка з її дитинства.

Національний музей українського народного декоративного мистецтва за підтримки Українського культурного фонду цьогоріч підготував масштабний мистецький проєкт. Його назва всеохопна і проста водночас – «Білокур».

Цікавою частиною проєкту стала книга арткритикині Олесі Авраменко «БІЛОКУР. BILOKUR». Книга містить 86 ілюстрацій картин і 12 малюнків Катерини Білокур, які зберігаються в різних музеях України та приватних колекціях. Крім того, у новому виданні можна побачити рідкісні матеріали – витяг з метричної книги з записом про хрещення Катерини Василівни, одяг художниці, вишитий власноруч, кадри з документального фільму Ольги Самолевської «Катерина Білокур. Послання» та інші. Родзинкою видання стали 20 білокурівських картин, які «оживають» на сторінках книги за допомогою мобільного додатку доповненої реальності SIMO AR.

Олександр Білозуб, український сценограф, художник, актор та режисер говорить:

«Коли дивишся на картини Катерини Білокур, відчуваєш, що кожна її квіточка, кожен штрих – це наше, українське. Як вона могла придумати цей космос? Для того, щоб створити це, треба було чимось пожертвувати. Вона пожертвувала своїм особистим жіночим щастям. Але коли дивишся на її картини, тут все є – і жіноче щастя, і все те, що вона не відчула у реальному житті. Коли вона малювала кожен сантиметр свого твору, вона молилась, співала, жила в цей момент. Вона стільки «начаклувала» в своїх картинах, що ми все життя будемо це розгадувати. Тому її справжня біографія – це картини».

Цей допис до 120-річчя народної художниці України Катерини Білокур підготували бібліотекарі бібліотеки-філіалу №1 Полтавської МЦБС. «Найквітковіша» художниця України народилась 7 грудня 1900 року в День святої Катерини у селі Богданівка Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині Київської області Яготинського району).