Майже у всіх народів є улюблені рослини – символи. В українців це верба і калина. «Без верби й калини нема України», - так каже образне народне слово. Рубінові ягоди калини, за народними уявленнями здавна символізували патріотичні почуття, мужність і незламність духу людей, які проливали кров за Батьківщину в боротьбі з ворогами за свободу, незалежність рідного краю. Калина – це символ рідної землі, отчого краю, батькової хати, що пам’ять людську береже, нагадуючи про милі краї, це символ безсмертя, невіддільний від життя.

Калина приваблює своєю красою і влітку, коли вона квітне, і восени, коли її листя набуває багряного кольору, і взимку, коли на фоні білого снігу яскраво червоніють її ягоди.

Календарно-обрядова пісенність нероздільно пов’язана із калиною. Пісень про калину не злічити. А назви такі барвисті й милозвучні: «Ой у лузі при дорозі зацвіла калина…», «Червоная калинонька, похиле деревце», «А в лузі калина весь луг прикрасила» та багато інших.

Калина – це опоетизований образ матері, батька, родини, цілого красного нашого роду. Тож «не цураймося, признаваймося, бо багато нас є». А ще пам’ятайте: ламати, зневажати калину – великий гріх. Бо калина – жива душа того, хто посадив її, душа народу нашого. Любіть її та шануйте!

А працівники бібліотеки-філіалу №13 запрошують всіх до відеоперегляду «Калина – символ України».