Із твого почину на всю слов’янщину пішло наше слово гулять ( до Дня слов’янської писемності і культури)

23.05.22, 09:52

Творчість І.П. Котляревського увійшла яскравою сторінкою до літературної спадщини слов’янських народів. Він перший презентував українське слово за межами батьківщини, поєднав українську культуру зі світовою культурою. Пав’язуючи творчість Івана Котляревського з загальнослов’янським літературним процесом, Панас Мирний писав:

“Із твого почину на всю слов’янщину

Пішло наше слово гулять;

А твої нащадки своїм рідним батьком

Тебе почали величать”

Ім’я І. Котляревського ще за життя було відоме за межами України. Уже в І-ій половині ХІХ ст. Котляревського знали в багатьох слов’янських країнах. Перші згадки про “Енеїду” з’явились у Чехії та Польщі. Чехи познайомились з творчістю І. Котляревського ще у 1814 р. завдяки працям таких відомих вчених-славістів як Й. Добровський та П. Шафарик Пісні з “Наталки Полтавки” були відомі в Чехії ще до її першої публікації. 1833 р. у “Часописі чеського музею” була надрукована одна з пісень “Ой, мати, мати! Серце не вважає” в перекладі чеського поета Челаковського. Загалом з п’єсою «Наталка Полтавка» чехи змогли познайомитись після того, як відомий славіст І. Срезневський, що здійснив її друковане видання у 1838 р. ,надіслав його деяким чеським та словацьким дослідникам.

Вагомою культурною подією в культурному житті Чехословаччини стало видання у 1955 р. повного перекладу «Енеїди» М. Марчанової. Книга вийшла у серії “Безсмертні”, де друкувались тільки кращі твори світової літератури.

У Польщі як і в Чехії згадки про І.Котляревського з’явились ще за життя письменника. Відкрив українського письменника для польського читача учений Самуель Бандтке.

Твори І.Котляревського стали розповсюджуватись в Польщі з початку ХІХ ст. і навіть мали свій вплив на польську культуру особливо на представників “української школи” в польській літературі таких як Т. Падура, А Шашкевич , Я. Комарницький. Відомо, що Т. Падура під час своїх мандрівок Україною у 1828-1829 рр. побував у Полтаві і зустрівся з Котляревським.

Перші спроби перекладу «Енеїди» польською мовою здійснив у ХІХ ст.. О. Баумгардтен. Він був зачарований українською поемою та її автором: “Її свіжість, безпосередність, а передусім гумор, захопили мене так, що я не міг, просто – не міг відмовити собі в приємності зразу ж приступити до перекладу цього шедевра. А ще притягала мене сама постать автора. Який же багатий, майже ренесансовий тип. Солдат, оповідач, філософ-митець. Але й передусім поет”.

У польському шляхетсько-поміщицькому середовищі та серед інтелігенції твори Котляревського були надзвичайно популярні. Їх зачитували, розповсюджували в численних списках, декламували в товариських колах, ставили в дворових і публічних театрах.

Великою популярністю у польського глядача користувалась «Наталка Полтавка» . Вона йшла в українському оригіналі, польських перекладах і переробках.

Творчість І. Котляревського посприяла широкому захопленню українською тематикою. У змальованих польськими письменниками постатях українців, особливо козаків, є чимало рис, що поєднують їх з образністю “Енеїди”

У південнослов’янських країнах про І. Котляревського стало відомо трохи пізніше ніж у Польщі та Чехії. Активна зацікавленість до його постаті тут з’явилась після розголосу про широке відзначення 100- ліття “Енеїди” та відкриття пам’ятника письменнику у Полтаві у 1903 р.

В Югославії в Антології слов’янської поезії, виданої у 1904 р., було вміщено переклад словенською мовою пісні «Віють вітри, віють буйні». Серед південнослов’янських країн найбільшу увагу до Котляревського, особливо до “Наталки Полтавки” виявлено в Болгарії. Ця п’єса припала до серця болгарам, а деякі пісні з неї стали народними піснями болгар. У 1987 р. в перекладі Кирила Кадійського вийшов повний переклад “Енеїди” з передмовою О. Гончара.

Творчість І.Котляревського беззаперечно вплетена до кращих зразків слов’янської літератури. Підтвердженням цьому є слова, виголошені у вітанні на відкритті пам’ятника І. Котляревському в Полтаві викладачем полтавської семінарії та гімназії Ф. Коваржиком від імені товариства чеських патріотів ”Славимо славно славу слов’ян славних”