У фонді бібліотеки – філіалу № 5 зберігається чудова книга «Спогади про Лесю Українку», видана в Києві в 1963 році. В мемуарних джерелах про Лесю Українку найкраще відтворено її дитячий період, коли вона була просто Леся.

Перше місце тут належить спогадам молодшої сестри Ольги Косач–Кривинюк. Ольга була до Лесі Українки найближчою з усіх чотирьох сестер. Зворушлива дружба між ними пролягла на все життя. Короткі, але цікаві згадки є і в автобіографії Олени Пчілки – матері письменниці. Раннього Лесиного дитинства стосуються і спогади старшої доньки Михайла Драгоманова – Лідії Шишманової. Дещо згадується про цей час і в спогадах доньки Михайла Старицького – Оксани Стешенко.

Дитячий вік Лесі Українки скінчився дуже рано. Якщо судити по творчості, то уже в 13 років вона пише поезії, наполегливо працює над перекладами та систематично друкується в періодичній пресі.

Пропонуємо вашій увазі вірш «Надія» у виконанні нашої читачки, студентки ПНПУ ім. В.Короленка Інни Бут,написаний 9 річною Лесею. Вірш присвячено засланій у Сибір тітці Олені – батьковій сестрі – революціонерці.