«І все ж я щасливий чоловік!» Пам’яті Володимира Малика18.02.21, 10:17 16 лютого 2021 року в бібліотеці-філіалі №4, під час онлайн-години спогадів «Пам’яті Володимира Малика», зустрілись всі, хто любить читати, цікавиться українською літературою та історією, хто цінує творчість «козацького Дюма». Гостями онлайн-зустрічі були відома українська письменниця Раїса Плотникова та син Володимира Кириловича – Олександр Володимирович Сиченко. Для Раїси Василівни він став «хрещеним батьком» у її літературному житті. Володимир Кирилович відібрав поезії, тоді ще старшокласниці Раїси, для друку у газеті та дав пораду: «Не залишай роботу, від якої отримуєш задоволення». Раїса Василівна радо ділилася спогадами від зустрічей із Володимиром Маликом. В «Синій книзі» - щоденнику, що охоплює сорок років його літературного життя, Володимир Кирилович Сиченко 11 січня 1958 року зазначив «Я став письменником», вже тоді вибравши собі псевдонім Малик. Олександр Володимирович розповів і про походження псевдоніму «Малик», і про батьківські поневіряння під час війни на примусових роботах в Німеччині, чому 5 років не видавали історичні романи, про вчителювання та письменницькі перипетії… На завершення зустрічі Олександр Володимирович зазначив: «Давненько не відчував такого бажання ділитися спогадами. Бачив на екрані такі зацікавлені погляди, підбадьорюючі усмішки, ніби рідні зібралися до батьківської хати». Наша зустріч була сповнена сюрпризів. Марина Федорова, ініціатор видання бібліографічного покажчика до 100-ліття Володимира Кириловича, розповіла про роботу над виданням і презентувала його. Олександр Володимирович із задоволенням похвалився новинкою лубенського видавництва - книгою спогадів «Я йшов шляхом українства», яка доповнює «Синю книгу» спогадами, листами, світлинами. «І все ж я щасливий чоловік. Україна є! І буде! Щастя всім!» - написав Володимирович Кирилович у щоденнику 8 жовтня 1996 року. |