Всупереч тому образу хворобливої дівчини, який ми собі уявляємо, Леся була дуже активною в житті, багато працювала і мандрувала як по Україні, так і за кордоном. Подорожуючи, вона жадібно вивчала, осягала мову, культуру, історію, звичаї та традиції країн, де їй довелось бути. Свої найвідоміші твори («Лісова пісня» та «Камінний господар») вона написала в Грузії, що стала їй другою домівкою.
У листуванні з родиною Леся писала, що подорожує не як туристка, а як пацієнтка: через хворобу вона була змушена постійно проводити час в країнах з жарким та сухим кліматом. Їй довелося об’їздити також й більшу частину Європи, побачити Азію - чоловіка Лесі, Климентія Квітку, часто відправляли у відрядження. Сама себе вона називала bouble vagabonde – мандрівним клубочком, жартувала, що могла б стати мандрівною дослідницею, адже мала бродячу вдачу. Подивившись відео-презентацію від бібліотеки-філіалу №2, ви дізнаєтесь, які ж країни відвідала Леся Українка, і що вона писала в своїх листах друзям та рідним, чим здивувала її Європа та які кам’яні істоти залишили у неї незабутні враження.