І пам’яті свічка не згасне27.11.20, 09:04 Голод на Україні – одна з найболючіших, найтрагічніших сторінок в історії українського народу, яка сколихнула не тільки українців, а й громадськість усього світу. Це страшне лихо, коли кривава безжалісна коса скосила більше 10-ти мільйонів наших співвітчизників. Немає найменшого сумніву в тому, що це був свідомо спланований комуністичним сталінським режимом геноцид, який супроводжувався масовими репресіями проти державного, духовного, інтелектуального й творчого проводу української нації. На віртуальній книжковій виставці, яку підготували працівники центральної бібліотеки «І пам’яті свічка не згасне» представлені книги, які розкривають причини, картину, масштаб, характер, особливості, наслідки, трагедії планетарного масштабу голоду-геноциду 1932-1933 рр. в Україні. Майже кожна українська родина втратила батьків, матерів, братів, сестер, чоловіків, дружин, діток, сусідів, друзів. Майже кожної української родини торкнулося горе. У цих збірниках також представлена комплексна картина спогадів очевидців, дослідження яких ілюструє трагедійну концепцію геноциду голодом в українському селі. А скільки таких гірких дум і спогадів пам’ятають пристарілі українські селяни і донині, а серед них і наші земляки. Все це знайшло відображення в усній творчості, гірких розповідях, піснях, переказах. У полі висохли криниці, Ніхто не сіяв, не орав, Голодний рік, мов чорна птиця Над краєм змореним літав. (Із фольклору 30-х років) |