І от питання – бути чи не бути…

30.10.20, 11:44

Назва на обкладинці книги – річ настільки магнетична, що буває її цілком достатньо, щоби привернути увагу читача. Погодьтесь, інколи саме назва книги спонукає нас до читання, а також задає тон сприйняттю сюжетних перепетій. Врешті, назва є і першим враженням від твору, і водночас своєрідним відображенням всієї книги.

Інколи книга починається саме з назви, а інколи, вже маючи готовий текст, автор постає перед питанням, як його краще назвати? Ці труднощі здатен зрозуміти лише той, хто хоча би одного разу спробував придумати назву для статті чи невеликого есе.

Назви книг настільки міцно закарбувалися у нашій свідомості, що навіть складно уявити, що письменники всерйоз розглядали зовсім інші варіанти у якості заголовка. Як гадаєте, який твір міг отримати назву «Нелегке заміжжя» чи «Міліонери та сміття», або «Остання людина в Європі»?

Бібліотекарі бібліотеки-філіалу № 1 Полтавської МЦБС пропонують до вашої уваги кілька цікавих історій.

Свою знамениту «Божественну комедію» Данте Аліг’єрі назвав просто «Комедія». Серед варіантів були також «Вергілій та Беатріче» і «Пекло та його мешканці». Слово «божественна» до назви додав уже після смерті Данте інший поет епохи раннього Відродження – Джованні Боккаччо.

Джейн Остін також не відразу обрала назву для свого найвідомішого роману «Гордість та упередження». Видавець взагалі відмовлявся читати рукопис молодої письменниці з назвою «Перші враження». Роман було надруковано за 16 років – після доопрацювання. Ця історія також могла вийти під заголовком «Нелегке заміжжя» чи «Садиба «Пемберлі».

А перші уривки з цього роману друкувались під назвою «Три пори», згодом з’явився варіант – «1805», а ще згодом – «Все добре, що добре закінчується», однак і ця назва не задовольнила автора. Врешті Лєв Толстой зупинився на лаконічному словосполученні «Війна і мир». Складно уявити цей твір з іншою назвою, правда?

Робочу назву «Міліонери та сміття» мав роман «Великий Гетсбі» Френсіса Скотта Фіцджеральда. Інші варіанти – «Від грошей одні біди», «Під Червоним, Білим, Синім» і «Бенкет Трімальхіона». А варіант «Великий Гетсбі» запропонували дружина письменника та його видавець.

Довго не могла визначитися з назвою роману і Маргарет Мітчелл. Були різні варіанти: «Я подумаю про це завтра», «Не під нашими зірками», «Нести непосильний тягар», «Мули в кінській упряжці», «Ріжок сурмить правду». Остаточно авторка сформулювала назву, взявши рядок із вірша поета Ернеста Доусона. До речі, ім’я головної героїні – Скарлетт – автор придумала прямо в редакції.

Початкова назва цього всесвітньо відомого роману була не надто вдалою – «Мертвий не-мертвий». За кілька тижнів до публікації Брем Стокер з видавцем скоротили її до «Не-мертвий», а в останній момент і зовсім замінили на «Дракулу».

А як би ви назвали культовий роман Джорджа Орвелла «1984»? Автор спершу розглядав варіанти назв «Остання людина в Європі» та «Всередині дому «Великого брата». Пропозицію видавця змінити назву на більш комерційну Орвелл підтримав – так на обкладинці з’явились саме ті чотири цифри. Можливо, сьогодні апокаліптична назва «Остання людина в Європі» багатьом припала б до смаку.

Складна дилема спіткала й Едварда Олбі при виборі назви для роману: «Хто боїться Вірджинію Вульф» чи «Хто боїться Зигмунда Фрейда»? Врешті, він обрав перший варіант.

Альтернативними назвами для свого найпопулярнішого роману Гарпер Лі розглядала такі, як «Подорож Тома Робінсона», «Іди, постав сторожа» та «Аттікус». Але, як нам відомо, роман вийшов під заголовком «Убити пересмішника» – за основу було взято фразу з самої книги про те, що вбити пересмішника, беззахисного птаха, – гріх...

Щасливий той письменник, який ніколи не боровся із сумнівами щодо назви своєї книги. Книги, яка б запам’яталася, чи, може, навіть принесла світову славу.

Читаймо, бо ми того варті!