«Хотіла б я піснею стати»

26.02.24, 09:58

25 лютого 1871 року з’явилася на світ Леся Українка, видатна поетеса, яка внесла внесок у розвиток української літератури й національної ідентичності. Щороку в цей день ми вшановуємо пам’ять цієї талановитої особистості, чиї твори стали символом національного духу та вічної актуальності.

Творча спадщина Лесі Українки включає в себе вірші патріотичного та любовного змісту, драми, поеми, збірки українського фольклору та публіцистичні твори. Вона не лише створювала свої власні твори, але й зберігала та досліджувала творчість українського народу. В її творах знаходить відбиття не одне покоління українців, а її слова звучать так, ніби були написані саме сьогодні.

В день народження Лесі Українки наводимо добірку її цитат:

Адже любов, як вода, несе і крутить, грає, рве, пестить, голубить, топить. Де жар, вона кипить, а зустріне холод - і стане льодом.

Ту брехню, що справдиться, всі правдою зовуть.

Мене любов ненависті навчила.

Будь проклята кров ледача, не за рідний край пролита.

Земля не пекло, люди не прокляті, і радощі не гріх, а Божий дар.

Терпіть кайдани - то всесвітський сором, забуть їх, не розбивши, - гірший стид.

Чесний покриву не потребує.

Хто на розпутті прожив все життя, не піде ні в рай, ані в пекло.

Сором мовчки гинути й страждати, як маєм у руках хоч заржавілий меч.

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть, думи сумні!

Не поет, хто забуває

Про страшні народні рани,

Щоб собі на вільні руки

Золоті надіть кайдани!

Скрізь плач, і стогін, і ридання

Несмілі поклики, слабі,

На долю марні нарікання

І чола, схилені в журбі.

Над давнім лихом України...

Слово, чому ти не твердая криця,

Що серед бою так ясно іскриться?

Чом ти не гострий, безжалісний меч,

Той, що здійма вражі голови з плеч?