Грузія – країна безлічі легенд. За однією з них, коли Бог розподіляв між народами землі, грузини були зайняті гулянням із нагоди створення світу. Піднявши тости, вони все ж прийшли, але з’ясувалося, що – запізнились. Тоді грузини звернулись до Бога: «Вибач, дорогий, запізнилися: ми пили за твоє здоров’я». Бог подумав і відповів: «Приберіг я тут для себе шматочок землі, але за вашу безпосередність і прямоту віддаю його вам! Пам’ятайте лише: земля ця дуже красива й незрівнянна ні з чим, і люди в усі віки захоплюватимуться й милуватимуться нею». Так і сталось – ось уже багато століть краса та гостинність цієї маленької країни захоплюють світ.
Самі мешканці Грузії називають свою країну «Сакартвело» - назва ця походить від назви народу, жив на території сучасної Грузії – картвели. Древнє грузинське царство колись називалось Картлі або Іберія, і виникло воно приблизно на початку трьохсотого року до н. е. на межі Європи й Азії, в південно-західній частині Кавказу на східному узбережжі Чорного моря… Лише в XVII-XVIII столітті назва країни змінилося на «Гурджистан», а вже пізніше – «Грузія». За однією з версій, назва виникла ще в Середні віки, коли ці землі відвідали хрестоносці на своєму шляху до Єрусалима. Перси, яким на той час належало Грузинське царство, називали його Гурджистаном, країною вовків. Але, крім того, тут шанували Святого Георгія (St George). Можливо, хрестоносці пов’язали одне із іншим і назвали країну Грузією (Georgia). В наші дні зв’язок зі cвятим очевидний. Він вважається покровителем Грузії, і його символ – червоний хрест на білому тлі – присутній на національному прапорі. Золота скульптура Георгія, що умертвляє змія, височіє на центральній площі Тбілісі.
Приголомшливі гірські пейзажі, вузькі дороги понад урвищами і селами, які взимку лишаються цілковито відрізаними від світу… Ці гори згадуються у легендах: в грецькій міфології Кавказ вважався одним зі стовпів, на яких тримається світ. І саме тут Зевс прив’язав Прометея до скелі… А ще, пам’ятаєте, міф про аргонавтів, які на чолі з Ясоном першими з греків здійснили далекий морський похід у Колхіду на кораблі «Арго» за Золотим руном?..
Самобутня культура та архітектура. Атмосферні стародавні міста та селища, монастирі та церкви… Бібліотекарі бібліотеки-філіалу № 1 Полтавської МЦБС запрошують вас у відеомандрівку зимовою Грузією. «Гори з легенд»…
Музичним супроводом до відеоподорожі стала композиція Ніно Катамадзе «Once in the street». Грузинська мова звучить по-особливому. Вона не схожа на жодну іншу мову світу: належить до окремої, дуже давньої мовної групи, і не пов’язана з мовами сусідів. В ній є рідкісні звуки, яких ви раніше ніколи не чули: деякі приголосні, наприклад, вимовляються задньою частиною горла з різким несподіваним придихом. Перш ніж вимовити те чи інше слово грузинською, слід переконатися в правильності тону на потрібному складі: у цій мові немає, звичного для всіх, наголосу – просто підвищується тон на потрібному складі… Крім того, грузини мають унікальний алфавіт, створений на основі арамейської мови, якою розмовляли в часи Ісуса. 33 літери цього алфавіту можуть здатися іноземцю дуже схожими між собою: черкніть трошки далі, ніж треба, і ваше «к» перетвориться на «в» або «п». Але грузинське письмо красиве: всуціль завитки й візерунки, і байдуже, що ви анітрохи не розумієте суті написаного…
P.S. Ймовірно, перші люди на планеті з’явилися саме на території сьогоднішньої Грузії: 1991 року в місті Дманісі було знайдено останки людей, що датуються часом 1 770 000 років тому. І назвали їх не Адамом та Євою, їж назвали Зезва та Мзия.