Домра - від народного до академічного інструмента.

22.04.21, 11:24

Домра – людиноподібний щипковий інструмент. Відомості про домру збереглися у старовинних палацових записах і в картинах. У середньовічній Русі вона була основним інструментом народних музикантів і акторів - скоморохів. В Україні широко розповсюджена виключно чотирьохструнна домра. В деяких районах в народному побуті цей інструмент замінив скрипку.

Звук домри – яскравий й легкий, щвидко впізнається. Із-за сильного натяжіння струн, звук дзвінкий, але швидко затихаючий. Тембр – теплий, м’який, бархатистий й насичений.

Піцікато, удари по струнах вгору та вниз, тремоло, флажолети, глісандо – такий набір основних прийомів, якими користується виконавець на домрі. Грають за допомогою медіатора. Довгі ноти виконуються виключно прийомом “тремоло”.

Займатися грою на домрі можна дітям з дошкільного віку. Гра на інструмента позитивно впливає на дитину. Виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу та пам’ять.

Домра – інструмент, який має великий технічний потенціал, виконавцю доступні композиції різної складності і будь-якого стилістичного направлення – це і оригінальні твори, і переклади творів класичних композиторів.

Домра, як і скрипка, дуже примхливий інструмент, і щоб вона гарно звучала, повинна бути зроблена з добре витриманого дерева кваліфікованим майстром з тонким слухом. Як сольний концертний інструмент домра розкрилася досить яскраво, спеціально для неї почали писатися твори сучасними авторами. На інструменті дуже гарно звучать переклади, написані видатними композиторами-класиками для скрипки, флейти, кларнета, фортепіано.