П’єси Івана Котляревського "Наталка Полтавка" та "Москаль- чарівник" увійшли до скарбниці української драматургії. Особливо щасливою є доля "Наталки Полтавки", бо вже понад два століття вона не сходить зі сцен не тільки українських театрів. Це при тому, що завжди були п’єси, що не витримували і одного театрального сезону і знімались з репертуару театру. Були ті, що викликали інтерес у театралів десятки років, але, щоби століттями ставились на театральних сценах, – таке випадає поодиноким п’єсам у кожній національній драматургії.
Будинок для першого полтавського театру був споруджений у 1810 р. майже на околиці міста – там, де тепер Полтавська аграрна академія межує з територією школи № 7 імені Т. Г. Шевченка.
Але власної театральної трупи на той час Полтава не мала. На сцені давали вистави напівкріпацького театру генерал-губернатора Я. Лобанова-Ростовського. Іноді виступали і місцеві аматори. Тут виявив себе і артистичний хист Катерини Нальотової (у майбутньому – одна з перших виконавиць ролі Наталки Полтавки у п’єсі І. Котляревського). З нею у аматорських спектаклях виступав 1813 р. Іван Котляревський, котрий майстерно виконував комічні ролі.
У 1818 р. генерал-губернатор М. Рєпнін запросив до Полтави харківську трупу І. Штейна, в якій грав геніальний актор-кріпак Михайло Щепкін.
Репертуар Полтавського театру мав підкреслену соціальну спрямованість – йшли сатиричні п’єси, в яких гостро засуджувалось кріпосне право, викривались злочинні дії чиновників (наприклад, п’єса Василя Капніста "Ябеда").
"Наталка Полтавка" була вперше поставлена на сцені Полтавського театру у 1819 р. без цензури, з дозволу генерал-губернатора М. Рєпніна. Роль Виборного виконував М. Щепкін, Наталку грала Тетяна Пряженківська, яка також приїхала з Харкова з трупою І.Штейна. Про її виконавську майстерність рецензент писав, що співала вона добре і що глядачі полюбили Пряженківську і платили її мистецтву сльозами. Значно пізніше , у 1845 році, в Тіфлісі її донька в трупі Дрейсіга виконувала роль Наталки, а в ролі Терпилихи виступала Пряженківська-мати.
На згадку про перший Полтавський театр у Полтаві залишили незмінною з ХІХ ст. назву вулиці Театральної і двох Театральних провулків, які розташовані не так і далеко від сучасного Полтавського театру імені М. В. Гоголя.