В.Г.Короленко був висланий в Якутію як політично неблагонадійний. На самому початку заслання до Якутії майбутньому письменникові навіть не було оголошено терміну висилки. Його могли невздовзі повернути назад, в європейську частину Росії (висилався він "в места не столь отдаленные" із Петербурга, де навчався в Гірничому інституті), а могли і "забути " про його існування, тоді сиди посеред тайги хоч 10 або 12 років. З такою невизначеністю і свавіллям він не міг змиритися й через рік після прибуття у слободу Амгу приєднався до плану втечі, який розробляли двоє висланих раніше. Це були Павлов і Ромась. План їхній був такий: навесні, перед початком кригоходу двинутися горами по старій дорозі - торговому шляху між Америкою і Сибіром. Там треба було перебиратися через дві-три гірські річки. Надія була на те, що, якби за ними й погналися, то втікачі були б захищені, як бар’єром, річками, по яких йшла крига. Той період буває в цих місцинах довготривалим. Потім йти до Охотського моря й там намагатися сісти на якийсь американький пароплав й приплисти до Америки. А якщо останнє не вдасться, то спуститися берегом Охотського моря до гирла Амура, а потім піднятися Амуром звичним шляхом сибірських бродяг.
Навіть, якби все й вишло, треба було не менше 3 років підготовки для здійснення цього авантюрного плану. Але як раз під час зборів для втечі прийшло повідомлення, що Володимирові Короленку визначено термін покарання: 3 роки. Тікати не було сенсу. Із1881р. по кінець1884 р.він відбув покарання в одному із найекзотичніших місць Російської імперії. Враження згодом перелилися на сторінки книг, а також альбомів (Короленко мав не аби які здібності до малювання).
До речі, Короленко в Якутії носив вишиванку. Вона нагадувала йому його батьківщину - Волинь.
План роботи
Шукайте нас у соцмережах
Закони України