1 липня в Лікарні Мечникова у Дніпрі перестало битися серце талановитої письменниці, Вікторії Амеліної. Лікарі та парамедики у Краматорську та Дніпрі робили все можливе, щоб урятувати її життя. Її життя обірвалося через поранення в Краматорську, спричинене ракетним ударом російських окупантів по ресторану, де вона перебувала разом із делегацією колумбійських журналістів та письменників. За кілька днів до цього вона презентувала на Книжковому арсеналі щоденник закатованого дитячого письменника Володимира Вакуленка, адже саме Вікторія знайшла його тоді, у сирій землі деокупованої Ізюмщини та зробила все, щоб ці записи опублікували. 2014 року вийшов дебютний роман пані Вікторії «Синдром листопаду, або Homo Compatiens». Книга ввійшла в топ-10 найкращих прозових видань за версією премії «ЛітАкцент року – 2014». Наступного року роман було перевидано, і він увійшов до короткого списку Премії Валерія Шевчука. 2016 року вийшла її перша дитяча книжка «Хтось, або Водяне Серце». У 2017 році у «Видавництві Старого Лева» вийшов друком другий роман Вікторії «Дім для Дома». Книга ввійшла до коротких списків національних та міжнародних премій: «ЛітАкцент року – 2017», Премії міста літератури ЮНЕСКО, Європейської літературної премії та стала найкращою прозовою книжкою року від Запорізької книжкової толоки. Наступна її книга для дітей «Е-е-есторії екскаватора Еки» побачила світ у 2021 році. Книги Вікторії Амеліної публікувалися в перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською, англійською, іспанською мовами. У 2021 році Вікторія стала лауреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області. З літа 2022-го письменниця приєдналася до правозахисної організації «Truth Hounds». Вікторія разом із командою працювала як документаторка воєнних злочинів на деокупованих територіях на сході, півдні та півночі України, зокрема у Капитолівці на Ізюмщині. Водночас письменниця розпочала роботу над своєю першою нон-фікшн книгою англійською мовою «War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War», яка незабаром має вийти друком за кордоном. У цій книжці Вікторія розповідає про українських жінок, котрі документують воєнні злочини, та їхнє життя під час війни. Також письменниця займалася активною адвокаційною роботою: зверталася до урядів інших країн про надання зброї Україні, а також вимагала справедливості й створення спеціального міжнародного трибуналу для всіх винуватців російських воєнних злочинів проти України, говорила про спільну антиколоніальну боротьбу українців та інших народів світу. Працівники Центральної бібліотеки ПМТГ розділяють величезний біль та висловлюють найщиріші співчуття рідним, друзям і колегам пані Вікторії.
План роботи
Шукайте нас у соцмережах
Закони України