Управління культури Департаменту культури, молоді та сім'ї Полтавської міської ради

День пам’яті та примирення (8 травня) та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня)

08.05.21, 09:55

7 травня 1945 року у французькому Реймсі начальник оперативного управління Верховного головнокомандування армійських сил Німеччини (ОКВ) генерал-полковник Альфред Йодль підписав акт капітуляції Німеччини. Але Антигітлерівська коаліція його офіційно прийняла вже 8 травня о 23:01 за берлінським часом – у той час у Москві вже було 00:01 9 травня. Відтак, більшість країн світу відзначає День Перемоги над нацизмом 8 травня (офіційна назва свята – "День перемоги в Європі"), а країни колишнього СРСР – на день пізніше, 9-го.

Але цим подіям передували 2194 дні війни. Війни, яка стала найбільшим збройним конфліктом в історії людства. У вир воєнних дій було втягнуто 62 держави із 74 на той час існуючих, тобто 80% населення Земної кулі. Бойові дії прокотилися територіями 40 країн. До лав збройних сил було мобілізовано 110 млн осіб. Війна завдала народам світу величезних людських і матеріальних утрат. Кількість жертв досі точно не встановлено. За приблизними підрахунками, у війні загинуло понад 60 млн осіб (понад 70 млн осіб – як загиблі так і демографічні втрати) більшість з яких мирне населення, 90 млн стали інвалідами. Військові витрати та збитки склали 4 трильйони доларів США. Матеріальні витрати досягли 60—70 % національного доходу учасників війни.

Події Другої світової війни відбувалися на українській етнічній території від 1939 до 1944 року.

Українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За панування над Україною воювали дві тоталітарні системи (нацисти і комуністи), що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння використовувала у власних цілях “українське питання”. За словами відомого американського історика Тімоті Снайдера, Друга світова війна для України перетворилася на жахливу катастрофу. Інший сучасний американський історик Едгар Сноу вважає, що «жодна європейська країна не постраждала більше від глибоких ран, нанесених своїм містам і селам, своїй промисловості, сільському господарству, людській силі, як Україна».

Найкривавішим театром воєнних дій під час Другої світової війни стала німецько-радянська війна. В боях було задіяно найбільше наземних сил за всю історію воєн ХХ століття. Конфлікт супроводжувався великими людськими втратами як серед військових, так і серед мирного населення. Характерною ознакою протистояння була ідеологічна боротьба — комунізму і націонал-соціалізму, яка сприяла жорстокості у війні. Під час конфлікту обидві сторони широко застосовували тактику «випаленої землі», масові розстріли, знищення населених пунктів тощо.

За підрахунками інституту історії України НАН України прямі людські втрати України становлять 8–10 млн, демографічні — 10–13 млн осіб, по відношенню до загальних втрат СРСР це становить 40-44%. Було також зруйновано майже 700 міст (40% усіх міст Радянського Союзу, знищених війною) і 28000 сіл. Оцінка матеріальних збитків становила 285 млрд рублів (в цінах 1941 року) - понад 40% усього збитку СРСР. У війні загинув кожен п’ятий українець. Серед військовослужбовців призову на літо 1941 року уціліли тільки 3% з загальної кількості. Спалено 319 000 господарств, на Лівобережній Україні був зруйнований кожен четвертий будинок. Виведено з ладу 5600 мостів, зруйновано 33 000 шкіл, технікумів, 18 000 медичних установ.

Українці брали участь у бойових діях у складі збройних сил СРСР (7 млн осіб), Канади та Великої Британії (45 тис осіб), Австралії, Польщі (120 тис), Чехо-Словаччини, Німеччини (250 тис), Румунії, США (80 тис) та Франції (6 тис). У відсотковому відношенні (23%) найбільше українців воювало в складі Червоної армії. Також понад 100 тисяч українців були учасниками визвольного руху в складі Української Повстанської Армії.

Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом і союзниками Німеччини. Понад 2,5 мільйона українців були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, більше 2 тисяч стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі, а найкращий ас союзної авіації Іван Кожедуб – тричі. Уроджениць Сумщини 24-річний Олексій Берест був одним з тих, хто о десятій вечора 30 квітня 1945 року підняв над райстагом прапор перемоги.

За результатами війни було створено ООН (Україна – одина із засновниць) і сформовано нову систему міжнародних відносин.

Починаючи з 2005 року у низці країн 8 травня відзначається проголошений Генеральною Асамблеєю ООН День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни. Так, у відповідній резолюції організації, яку було ухвалено 22 листопада 2004 року, пропонується державам-членам ООН, неурядовим організаціям і приватним особам щорічно відзначати один чи обидва ці дні (8 і 9 травня) як день пам’яті всіх жертв Другої світової війни. У документі також наголошувалося, що ця історична подія підготувала умови для створення Організації Об’єднаних Націй, покликаної позбавити майбутні покоління від лихоліття війни, та було закликано держави-члени ООН об’єднати зусилля у боротьбі з новими викликами та загрозами.

Законом України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років” в Україні встановлено День пам’яті та примирення 8 травня. Таким чином, Україна розпочала нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

Для заходів, приурочених до цих дат на державному рівні з 2014 року використовується новий символ – червоний мак.

Дизайн маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.

У 2014-му році, коли Україна вперше приєдналася до європейської традиції відзначення Дня пам’яті та примирення, гасло пам’ятних днів було "Ніколи знову". Його Сергій Мішакін використав для створення нового символу. А з 2015 року гаслом відзначень Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги стало "Пам’ятаємо. Перемагаємо".

Мак – символ пам’яті у світі

Його появу пов’язують із віршами двох людей: канадського військового лікаря Джона МакКрея та представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 році написав твір “На полях Фландрії”, що починався словами: “На полях Фландрії розквітли маки Між хрестами ряд за рядом”. Друга – 1918 року написала вірша “Ми збережемо віру”, в якому обіцяла носити червоний мак у пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл у листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто. У 1920 році Національний Американський легіон прийняв маки як офіційний символ, а в 1921-му червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11–18 травня 1944 року Другого корпусу генерала Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії.

Матеріал підготувала Сальнікова О.О. зав.відділом охорони культурної спадщини

Під час підготовки публікації було використано матеріали:

Матеріали до відзначення Дня пам’яті та примирення (8 травня) та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня) – електронний ресурс: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/muzeynykam/informaciyni-materialy/materialy-do-vidznachennya-dnya-pamyati-ta-prymyrennya-8-travnya-ta-dnya-peremogy-nad-nacyzmom-u-drugiy-svitoviy-viyni-9-travnya

День перемоги чи День пам’яті: що відзначають в Україні 8 – 9 травня та коли вихідний – електронний ресурс:

https://24tv.ua/8_9_travnya_ukrayina_den_peremogi_chi_den_pamyati_chomu_svyatkuyut_v_ukrayini_n962605

День пам’яті та примирення – електронний ресурс: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D1%96_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F

Мак як символ Дня пам’яті та примирення – електронний ресурс: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-rekomendaciyi/mak-yak-symvol-dnya-pamyati-ta-prymyrennya

Друга світова війна. Іконографія – електронний ресурс: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/muzeynykam/vizualnyy-suprovid-ekspozyciyi/infografiky/druga-svitova-viyna

Втрати у Другій світовій війні – електронний ресурс: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D1%83_%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96

Втрати України в Другій Світовій війні – електронний ресурс: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D0%B2_%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96

Україна у вогні Другої світової. Мовою неспростовних фактів – електронний ресурс: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3022513-ukraina-u-vogni-drugoi-svitovoi.html

Друга світова війна (1939–1945) – електронний ресурс: http://www.territoryterror.org.ua/uk/history/1939-1945/details/

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – електронний ресурс: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%BD%D0%B0%D0%B4_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC%D0%BE%D0%BC_%D1%83_%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96

Друга світова війна: факти – електронний ресурс: https://www.armyfm.com.ua/druga-sv%D1%96tova-v%D1%96jna-fakti/

Всі новини
План роботи
04.03.2024 – 10.03.2024
Шукайте нас у соцмережах
Закони України
Полтавська міська рада
Веб-портал відкритих даних
Полтавської міської ради
Міністерство культури та інформаційної політики
Український інститут
національної пам'яті
Дія