Восени, тільки-но стовпчики термометра опускаються вниз, ми тішимо себе думкою, що ще має бути тепло, бо попереду ж бабине літо. Це – народна назва періоду теплої та сухої погоди восени. Явище бабиного літа відоме у багатьох країнах з помірним кліматом. Воно настає після похолодання, а причиною потепління є приплив теплих повітряних мас з південних місцевостей. Характерною ознакою бабиного літа є павутина, що літає в повітрі. Її виділяють павуки різних родин. За однією з версій саме павутина, що літає («лето», «літо») та міфологічної Баби походить назва «бабине літо». Вона є однією з давніх українських назв місяця вересня.

Наприкінці серпня або на початку вересня погода зазвичай псується. Стає холодно, йде дощ, задуває вітер. А потім знову повертаються погожі днини, стає тепло, пригріває сонечко. Це означає, що настає «молоде бабине літо». У другій половині вересня і на початку жовтня настає «друге бабине літо», а в листопаді, коли вже всі чекають заморозків, несподівано повертається «старе третє бабине літо».

Це - чудова пора, коли осінь ніби відступає і поступається на деякий час літу. Природа дає нам ще одну можливість зустрітися з теплим сонечком, посилаючи нам «бабине літо». Воно особливо прекрасне вранці, коли в променях сонця переливаються золотисті листя дерев і це дає нам відчуття казковості і таємничості навколишнього світу.

В народі існує ряд прикмет, за якими можна визначити погоду:

• бабине літо сухе – осінь мокра, дощове – осінь суха,
• якщо в дні бабиного літа з’явиться веселка, то буде затяжна й тепла осінь,
• багато павутиння на бабине літо – до ясної осені та холодної, сніжної зими.

Бабине літо, як і сама осінь, прекрасна пора. Це і тепло сонячних променів, тихі осінні вечори, неповторні пейзажі лісів та парків. Тому насолоджуйтесь кожною миттю бабиного літа та осені.

Цей допис підготували працівники бібліотеки-філіалу №5.