Стіл був великий, але всі тулилися з одного його краю.

– Нема місця! Нема місця! – загукали вони, помітивши Алісу.

– Місця скільки завгодно! – обурилася Аліса й сіла у велике крісло кінець столу. ..

– Чим крук схожий на капшук?

«Ну, тепер буде веселіше!– подумала Аліса. – Люблю загадки!» < … >

– Ну, як там загадка? Ще не відгадала? – запитав Капелюшник, знову повернувшись до Аліси.

– Здаюся! – сказала Аліса. – І яка ж відповідь?

– Уявлення не маю, – сказав Капелюшник.

– Я так само, – озвався Шалений Заєць.

Аліса стомлено зітхнула:

– І треба ж було вбити стільки часу на загадку, яка не має відповіді!

– Якби ти знала Час так, як я, – насупився Капелюшник, – ти б цього не казала, бо Він – живий…

У бібліотеці-філії № 1 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ на шаленому квестуванні разом з найалісішою Алісою та Чорною Королевою кого тільки не було: декілька Аліс, парочка Шалених Зайців, три-чотири королеви різних мастей та кольорів, зрозуміло – Божевільний Капелюшник, і не один, та ще кілька дивних персонажів… А що ж вони там робили? Відгадували загадки, що не мають відповіді! І не лише! За наказом Королеви перетворювали білі троянди на червоні. Шукали Білого Кролика – та не в норі, а в рюкзаку з усякою всячиною: спробуй-но впіймати спритника ще й із зав’язаними очима! Їли лимони без цукру, щосили посміхаючись. У веселій настільній грі ловили майже Чеширського кота. Було й легендарне «Гасай-коло», хоча й на новий лад, та воно виявилось не менш веселим і галасливим, ніж то було у першоджерелі… Кульмінацією шаленого квестування стало чаювання, на яке всі з нетерпінням чекали відколи вслід за Білим Кроликом разом з Алісою та Чорною Королевою потрапили до бібліотечної Країни Див… Як гадаєте, що б з приводу всього цього сказав «король нісенітниць» Льюїс Керрол, фантазер і дотепний жартівник, невтомний винахідник розваг і розіграшів, великий любитель загадок та головоломок, завзятий театрал, майстер фотографії, найкращий друг дітей, автор чудернацьких казок?

А хто ж виявився переможцем цього шаленого квестування? Everybody has won, and all must have prizes. Саме так! І так буває не лише на сторінках казки, так буває і в реальному житті, якщо віриш в диво. Цього дня, як на диво, обійшлось без тривог та вимкнення світла, напевно тому, що Аліса, Чорна Королева та всі запрошені так чекали на це квестування-чаювання та вірили у здійснення мрії. А ви знаєте: мрії здійснюються, якщо їх здійснювати!

Читаймо! Здійснюймо мрії!

Читаймо, бо ми того варті!