27 червня 1709 року відбулася Полтавська битва, яка докорінно змінила політичну карту Європи!

26.06.20, 14:45

27 червня 1709 року відбулася Полтавська битва, яка докорінно змінила політичну карту Європи. Французький просвітник Вольтер так оцінив її далекосяжні наслідки: "Багато битв були більш кровопролитними у новітній час, але жодна з них ще не мала наслідків настільки важливих".

Московія перетворилася в Російську імперію, а її подальший шлях розвитку визначався саме прагненням імперської величі й могутності, що здобувалися, насамперед, за рахунок поневолених народів. Швеція втратила позиції на Балтиці, і, як наслідок, відмовилася від імперських амбіцій, спрямувавши основні державотворчі зусилля на внутрішній розвиток. Україна поступово позбулася юридичних та міжнародно правових чинників, що визначали автономний статус Гетьманщини, та перестала існувати як самостійна держава. Тож кожна з країн-учасниць Полтавської битви і до цього часу оцінює її по- своєму.

Для головних учасників Полтавської битви - Росії, Швеції, України - подія мала діаметрально протилежні наслідки, а відтак у кожного народу формувався різний світогляд та часове осмислення події. Росія одразу почала творення героїчного міфу про баталію, який прислужився формуванню ідеології імперії. Тому 1802 року Полтава отримала губернський статус і поступово перетворилася на своєрідний пам’ятник Полтавській битві. Починаючи з 1909 року імперія, а згодом і Радянський Союз гучно святкували ювілеї події.

Водночас в українському суспільстві формується свій, кардинально відмінний погляд на Полтавську битву, який свідома українська громада висловлювала на противагу помпезним святкуванням. Не маючи у своїх руках державно-адміністративних важелів впливу на свідомість, прихильники української ідеї в художніх творах, політичних памфлетах та історіософських працях показували трагічні наслідки Полтавської битви для подальшої долі українців та об’єктивні перешкоди на шляху здобуття Україною незалежності. Так 1908 року національно свідомі науковці, митці, громадськість, молодіжні організації відзначили річницю воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи та укладення ним союзу зі шведським королем Карлом ХII. У 1909 році на сторінках газет «Рада» та «Діло» вони друкували протести проти святкування 200-ліття битви. Протягом 1908-1909 рр. у записках Наукового товариства імені Тараса Шевченка були опубліковані ґрунтовні дослідження Михайла Грушевського Степана Томашівського, Альфреда Єнсена та інших членів НТШ. Вийшли у світ спеціальні конверти, листівки, поштові марки, присвячені гетьману Івану Мазепі та його добі.

Швеція, яка зазнала поразки у Полтавській битві і Північній війні, зосередилася на об’єктивному вивченні всіх аспектів каролінської епохи на підставі архівних джерел. Підготовлено до друку й опубліковано щоденники безпосередніх учасників подій, карти шведського Генерального штабу, дослідження Артура Стілле, Карла Бенедіка, Петера Енглунда та інших.

Під час підготовки до 300-річчя Полтавської битви, з метою переосмислення українським соціумом подій 1708-1709 років на теренах України, ролі Івана Мазепи, його намірів як людини й політика, було здійснено чимало заходів, організовано виставки, проведено міжнародну науково-практичну конференцію «Полтавська битва 1709 року в історичній долі України, Росії, Швеції та інших держав», підготовлено до друку збірники документів та статей.

The battle of Poltava, that chanched significantly the political map of Europe, took place on June 27, 1709.

For the main participants of the Battle of Poltava - Russia, Sweden, Ukraine - the event had diametrically opposite consequences, and thus each nation formed their own outlook and temporal understanding of the event. Russia immediately began to create the heroic myth of the battle, which formed the ideology of the empire. Therefore, in 1802, Poltava received the status of governorate (province) and gradually turned into a unique monument to the Battle of Poltava. Since 1909 the empire and later the Soviet Union greatly celebrated the anniversaries of the event.

At the same time, Ukrainian society formed its own, fundamentally different point of view on the Battle of Poltava, which the conscious Ukrainian community expressed in opposition to pompous celebrations. Having no state-administrative levers of influence on consciousness, supporters of the Ukrainian idea showed the tragic consequences of the Poltava battle to the further life of Ukrainians and objective obstacles to Ukraine’s independence in their works of art, political pamphlets and historiosophical works. Thus, in 1908, nationally conscious scientists, artists, the general public, youth organizations celebrated the anniversary of the military-political performance of Hetman Ivan Mazepa and his forging the alliance with the Swedish King Charles XII. In 1909 they published protests against the 200th anniversary of the battle on the pages of the “Rada” and “Dilo” newspapers. During 1908-1909 in the notes of the Taras Shevchenko Scientific Society the solid studies were published by Mykhailo Hrushevsky, Stepan Tomashivsky, Alfred Jensen and other members of this society. Special envelopes, postcards and postage stamps dedicated to Hetman Ivan Mazepa and his era were published.

Sweden, which was defeated in the Battle of Poltava and the Northern War, focused on an objective study of all aspects of the Carolean era based on archival sources. The diaries of direct participants, maps of the Swedish General Staff, researches by Arthur Stille, Carl Benedick, Peter Englund and others were prepared for print and finally published.

During the preparation for the 300th anniversary of the Battle of Poltava with the purpose of rethinking by the Ukrainian society the events of 1708-1709 in the territory of Ukraine, the role of Ivan Mazepa, his intentions as a person and a politician, many activities and exhibitions were organized. Along with it, an international scientific and practical conference “Battle of Poltava of 1709 in the historical destiny of Ukraine, Russia, Sweden and other countries” was held, collections of documents and articles were published.