24 жовтня минає 200 років від дня народження художниці Глафіри Іванівни Псьол
24.10.23, 08:01
24 жовтня минає 200 років від дня народження художниці Глафіри Іванівни Псьол ( в заміжжі - Дуніної-Борковської). Народилась вона 24 жовтня 1823р. у с. Псільське (колись Злодіївка Миргородського повіту), нині це Великобагачанський р-н, у збіднілій дворянській родині колезького секретаря. У родині було семеро дітей. У 1824 році, коли від епідемії померли батьки, дітей взяли на виховання родичі. Глафіру разом зі старшими сестрами Олександрою та Тетяною прихистила родина князя М.Г. Рєпніна. В цій шляхетній родині сестри відчули справжнє родинне тепло і батьківське піклування, отримали гарну домашню освіту, а згодом коштом князя навчались у Полтавському інституті шляхетних дівчат. Живопису навчалась вдома. Літо сестри проводили у маєтку князя М.Г. Рєпніна. Дівчата були освічені і талановиті. Глафіра чудово малювала, а Олександра непогано писала українські вірші. У княжни Варвари Миколаївни Рєпніної є літературний твір «Дівчинка», де прототипом головної героїні, розумниці Софії, є Глафіра. Неодноразово згадує княжна про свою подругу і в листах до духівника Ш. Ейнара. У 1843 р. Глафіра Псьол у Яготині познайомилась з Тарасом Шевченком. Він був душею яготинського товариства. З поміж інших дам Тарасу найближчою була Глафіра. За словами княжни В. Рєпніної «Зоря чистої поетичної любові спалахнула в нім». Він зразу розгледів благородство її душі. Кобзар надавав їй поради щодо художньої творчості і присвятив їй вірш «І широкую долину і високую могилу…» Княжна Варвара Рєпніна писала: «Глафіра, як видно, причарувала Шевченка, він не був ще закоханий, але міг закохатися при кожній добрій нагоді». В українській літературній шевченкіані немало сторінок присвячені взаєминам поета та художниці. За цими літературними джерелами вимальовується дуже привабливий образ непересічної дівчини. Глафіра не була красуня, але її відкрите, розумне, повне життя обличчя, ласкавий, а іноді вогненний погляд, темно-каштанове волосся, що густими кучерями відтінювали свіже лице, - притягували всіх. При тому вона була дуже розумною і обдарованою дівчиною. З художнього доробку художниці-аматорки відомі портрети членів родини князя М.Г. Рєпніна, чоловіка Петра Дуніна-Борковського, М. Гоголя, якому вона доводилась далекою родичкою. Також написала портрет Т. Шевченка, який не зберігся, але начерки цього портрета є на сторінках її альбома. У роки заслання поета Глафіра писала листи Тарасу, надсилала йому книги і всіляко підтримувала. Померла Глафіра Псьол 26 квітня 1886 року.