1 грудня – 105 років українському композитору Платону Майбороді
30.11.23, 09:12
Народився Платон Майборода 1 грудня 1918 року на хуторі Пелехівщина Глобинського району на Полтавщині у селянській родині. Платон змалку навчився грати по слуху на балалайці. А його старший брат, Георгій Майборода, який першим у сім’ї торував шлях у музичне мистецтво, почав навчати його музичної грамоти. Хлопець був активним учасником художньої самодіяльності, займався у музичному гуртку, самотужки вивчив нотну грамоту, оволодів грою на кількох музичних інструментах: мандоліні, домрі, гітарі. Під час Голодомору 1932-33 років сім’я змушена була переїхати до Запоріжжя, де на той час працював Георгій Майборода.
1938 рік став щасливим для майбутнього композитора. Платона Майбороду прийняли до Київської консерваторії, де він навчався у класі видатного Левка Ревуцького. Під час Другої світової війни брати Майбороди пішли добровольцями на фронт захищати Батьківщину. Наприкінці 1945 року Майборода повернувся до Києва після демобілізації і 1947 року закінчив композиторський факультет Київської консерваторії. Майже шість років Платон Іларіонович працював викладачем у Київському музичному училищі ім. Р. Глієра та у вечірній музичній школі для молоді.
Доробок Платона Майбороди становить понад 200 пісень, кантат, ораторій, увертюр і дум, багато з яких увійшли до пісенної скарбниці українського мистецтва. Співпраця з Андрієм Малишком принесла нечуваний успіх їм обом, збагативши українську музичну культуру яскравими зразками. Майже всі 22 їхні спільні твори стали прикладом втілення української музичної традиції. Шедеври, які полонили серця не одного покоління українців: «Київський вальс» «Білі каштани», «Пісня про вчительку», «Ми підем, де трави похилі», «Ти моя вірна любов», «Колискова», «Пісня про козацькі могили», «Рідна мати моя», «Моя стежина».
Плідно також працював Платон Майборода з поетами М. Рильським, В. Сосюрою, Д. Луценком, В. Симоненком, В. Юхимовичем; писав твори на поезії Т. Шевченка, Лесі Українки. Його пісні виконували відомі співаки Н. Матвієнко, Є. Мірошниченко, Д. Петриненко, Д. Гнатюк, А. Мокренко.
Помер у 71-річному віці 8 липня 1989 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі Києва.